https://www.facebook.com/ZooOfficeUkraine
Открытое письмо.
опубликовали статус от Angelina Yar.
Дорогі однодумці!
З 27 липня 2014 року я більше не працюю в Київському зоопарку. Мене змусили підписати заяву.
Слово «звільнення» споріднене зі словом «воля». Звісно, я тепер матиму проблеми з пошуком роботи, однак мене переповнює радість – я отримала волю!!! Адже в зоопарку я, подібно заґратованим тваринам, гостро відчувала почуття неволі. На мою думку, усі люди, що працюють у цій комунальній установі, є невільниками: прості люди працюють тут заради жалюгідного заробітку, частина адмінперсоналу йде на компроміси з совістю заради завищених премій, а деякі – заради дрібних оборудків та можливості виносити крадене. А верхівка зоопарку є заручником своєї залежності від своїх незаконних прибутків, від корупційних схем, від своєї власної жадібності.
Восени 2010 року я прийшла працювати в зоопарк не зовсім за власним бажанням, а як мобілізований солдат армії зоозахисту. Я прагнула допомогти тваринам, намагалась змінити політику спілкування зоопарку зі ЗМІ, з громадськістю заради розвитку зоопарку. Разом із невеликим гуртом колег ми робили в цьому напрямку все, що могли. На жаль, поки що в суспільстві ще не визріли сили, які б цілковито подолали корупцію. На даний момент ми програли. Але усе лише розпочинається: в Україні сформувалася нова спільнота людей, яка не терпить брехні, подвійних стандартів, підлоти, якій обридла система казнокрадства, відкатів та хабарництва. Сьогодні йде процес побудови громадянського суспільства, формується нова міська влада, вилітають із зручних крісел задниці багатьох чиновників зі структури КМДА і Кирилюк зі своїми приспішниками не може бути винятком із нових правил життя.
Я та мої однодумці залишаємо за собою статус громадських спостерігачів та волонтерів Київського зоопарку. За нами стоїть слоник Хорас, горила Тоні та багато інших в’язнів зоопарку. Окрім того, ми й надалі будемо опікувати вільних котів Київського зоопарку. Моє звільнення не означає відсторонення від справи захисту цих тварин.
Я дуже вдячна моїм соратникам Олегу Андросу та Тетяні Андрійшиній за їхню здатність глибоко аналізувати проблеми зоопарку та за їхнє розуміння складної ситуації, в якій я перебувала, працюючи в зоопарку. Дякую і багатьом журналістам, які розуміли мене з півслова. Дякую тваринам зоопарку, які надавали мені сили вистояти. Будемо й надалі діяти спільно і ПЕРЕМАГАТИ.
Запрошую на наш екомайданчик на "Трипільському". Я подарую усім бажаючим свою нову книгу "Священний сад бабусі Анастасії", а Олег -- нашу "стару" вже книгу "Територія духу".