Вирішення проблеми безпритульних тварин

Вирішення проблеми безпритульних тварин

Сообщение Alisa » 09 авг 2015, 07:46

Вирішення проблеми безпритульних тварин

У міському господарстві будь-якого великого населеного пункту завжди існують проблеми, пов`язані з обмеженням чисельності безпритульних тварин. Їх наявність у місті неминуча, а чисельність залежить від кліматичних та соціально-економічних умов.

Безпритульні собаки виконують певну роль в житті міста: в деякій мірі вони є ланкою ланцюгу утилізації біологічних відходів. Водночас існує загроза для людей з боку безпритульних тварин через те, що вони можуть бути джерелом збудників зооантропонозів, а також проявляти агресію по відношенню до людини.

Популяція безпритульних тварин в населеному пункті являє собою біологічно врівноважену систему і тому чисельність таких собак стабільна. Їх стільки, скільки місто в змозі «прогодувати»; «зайві» тварини гинуть.

Протягом усієї історії людство намагається регулювати поголів`я безпритульних тварин. Донедавна механізмами вирішення проблеми залишались відстріл або відлов з наступним забиттям. Ряд дослідників за кордоном, а протягом останніх років і в нашій країні, встановили, що вказані методи біологічно недоцільні, економічно невигідні та шкідливі з точки зору санітарно-епідеміологічних умов.

В наш час в багатьох країнах світу розроблена і з успіхом застосовується програма під назвою “Відлов, перевірка, вакцинація, стерилізація, визволення” (ВПВСВ). При цьому проводиться відлов і стерилізація жіночих особин з поверненням тварин на колишнє місце проживання.

Спробуємо дати оцінку вищевказаним системам заходів у розрізі їх біологічної доцільності, економічної вигоди та санітарно-епідеміологічної безпеки.

Усіх безпритульних собак відловити і знищити одночасно неможливо. А часткові заходи призводять до запуску біологічного механізму, який полягає в наступному:

зазвичай у приплоді співвідношення самців і самиць складає 1,5-2: 1, при відлові та відстрілі збільшується кількість самиць, що народжуються. Таким чином, їх стає стільки ж, скільки й самців, що прискорює відновлення популяції;
в середньому у приплоді собак народжується близько 5 цуценят, а виживає лише 2-3. При відлові та відстрілі «звільняються» території та зменшується кормова конкуренція, що в свою чергу стає причиною тому, що виживає майже все потомство.
Іншими словами, приблизно за рік-півтора популяція відновлює свою чисельність і необхідно знову проводити заходи по знищенню.

За умов використання програми ВПВСВ стерилізовані самиці після повернення у сім`ї (безпритульні собаки зазвичай живуть невеликими громадами, до складу яких входить кобель-ватажок, декілька сук ті молодняк) приймаються товаришами і можуть жити там без потомства декілька років. Середня тривалість життя собаки на вулиці складає 5-6 років.

Розрахунки економічної ефективності заходів на перший погляд здаються не на користь методу стерилізації. Витрати на відлов і знищення одного собаки в два рази менші, ніж на відлов і стерилізацію. Однак враховуючи, що стерилізована сука протягом 5-6 років не народить, а місце знищеної тварини через рік посяде нова особина, економічна ефективність програми ВПВСВ стає очевидною.

При відлові та знищенні погіршується епідемічна обстановка відносно зооантропонозів:

«вакантні ніші», що звільнилися після знищення собак, посідають щурі та миші, які є джерелами багатьох небезпечних захворювань, спільних для людини і тварини;
на околиці міст починають заходити дикі тварини, яких не пускали туди собаки, а це також небезпечно в епідеміологічному плані;
починається міграція безпритульних тварин, що призводить до переносу збудників хвороб на великі відстані;
популяція безпритульних тварин молодіє, а молодняк через відсутність в нього імунітету більш сприйнятливий до інфекційних хвороб;
молоді тварини більш агресивні в боротьбі за територію проживання, що призводить до постійних конфліктів між конкурентами, а, отже, прискорює розповсюдження інфекційних агентів.
За умови застосування програми ВПВСВ усі стерилізовані собаки підлягають вакцинації проти сказу, що сприяє поліпшенню епізоотичної ситуації.

Крім того, відстріл та відлов з наступним знищенням антигуманні і провокують негативне відношення безпритульних тварин до людини, підвищення їх агресивності, що призводить до збільшення кількості покусаних людей. Стерилізовані ж тварини більш спокійні і соціально орієнтовані.

Існує три категорії безпритульних тварин:

Істинно безпритульні,
Умовно безпритульні,
Загублені або покинуті.
Перші живуть сім`ями, споживають харчові рештки на звалищах і випадково здобутим кормом, іноді їх підгодовують люди. Другі за різними даними складають переважну більшість безпритульних тварин, вони живуть на автомобільних стоянках, ринках, поблизу лікарень, шкіл, дитячих садків і т.п., їх годують люди, які працюють на цих об`єктах. Треті являють собою найбільш небезпечну категорію безпритульних тварин, тому що вони не пристосовані до безпритульного життя, часто вони агресивні по відношенню до людей.

Програма ВПВСВ передбачає організацію бригад відлову і пунктів перетримки. Бригади відлову забезпечуються різними пристосуваннями для відлову тварин (удавки, сітки, пістолети, що стріляють шприцами і т.д.). В пунктах перетримки тварини знаходяться деякий час перед стерилізацією і до зняття швів; загублені тварини залишаються там, доки не знайдуться хазяїни або їм не знайдуть нових власників.

Кількість пунктів перетримки і кількість тварин, яких необхідно стерилізувати, залежить від розмірів населеного пункту і кількості безпритульних у ньому. Для підрахунку поголів`я безпритульних тварин застосовують різні методики, які основані на використанні статистичних програм.

В пунктах перетримки частину пійманих тварин вимушено знищують: агресивних, безнадійно хворих та заражених зооантропонозами. Усі виловлені тварини повинні бути перевірені на туберкульоз, бруцельоз, дерматомікози, гельмінтози і т.д. (в залежності від епізоотичної ситуації), а також обов`язково вакциновані від сказу. Вакцинація від інших інфекцій можлива за наявності фінансових можливостей.

Впровадження методу стерилізації стримується як об`єктивними, так і суб`єктивними факторами. На першому етапі необхідні достатньо великі фінансові витрати, пов`язані з організацією пунктів перетримки і бригад вилову тварин. Щодо суб`єктивних причин, то тут найчастіше заважає розповсюдженню програми ВПВСВ бездіяльність деяких держслужбовців, дискредитація даного методу шахраями, відсутність у спеціалістів даних про ефективність методу стерилізації для контролю поголів`я безпритульних тварин в населених пунктах та ін.

Ст. викладач кафедри біогеоценології та охорони природи Пермського державного університету В.А. Акімов "Науково-дослідницька робота з аналізу та вибору методів регулювання чисельності безпритульних тварин"

http://animalprotect.org/about/centre_info/107/0
КТЗТ повністю розділяє точку зору В.А. Акімова.
Изображение
Аватара пользователя
Alisa
Лига помощи животным
Модератор
 
Сообщения: 15565
Зарегистрирован: 23 фев 2012, 19:18

Re: Вирішення проблеми безпритульних тварин

Сообщение Kasper » 27 дек 2015, 11:43

Як колишній працівник ВУЗу можу сказати, що багато викладачів пише свої дисертації чи наукові роботи, будучи відірваними від практики/реальності. Тому і виходить переважно вода, зібрана з інших літературних джерел. Мені цікаво було б почитати особисту роботу автора, яку він провів. Ну, наприклад, досвід впровадження іноземних методик у Пермі: що вдалося, що не вдалося і на якому етапі, які причини невдачі і т.п. Іноземний досвід - це іноземний досвід. На території екс-радянстких республік інший менталітет.
Не можна брати все копіювати з точністю, як у когось, і сподіватися на на такий самий ефект. Це як мавпувати економічні реформи Грузії в Україні.
Kasper
Новые пользователи
 
Сообщения: 1
Зарегистрирован: 25 дек 2015, 09:24


Вернуться в Дискуссионный клуб. Обсуждаем проблемы вместе

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 4

cron